10.04.2017

Культура дарування органів: суспільний виклик і завдання

Трансплантація органів представляє передову частину медицини, яка сьогодні дозволяє змінити долю мільйонів пацієнтів приречених на смерть, рятуючи їхнє життя та/або ж покращуючи його умови.  З початку 60-х років ХХ ст. трансплантація посіла почесне місце у клінічній практиці, як ефективна і незамінна терапевтична реальність. Отож, може бути сміливо означена, як одна з найбільш важливих здобутків минулого століття.

Попри це розвиток цієї лікувальної можливості, зважаючи на протипоказання і клінічні ускладнення, які її супроводжують, ще сьогодні є зумовлений обмеженою кількістю донорів. Цей фактор – один із основних викликів, який постає у даній практиці, та над яким вартувало б кожному особисто замислитися з метою покращення інформації, нашого рівня культури, нашої свідомості, суспільства, в якому живемо, та й зрештою, нас самих.

Зосереджуючи якусь мить нашу неподільну увагу на темі дарування органів, зможемо ствердити без жодного сумніву, що отримувати – прекрасно, але, можливо, дарувати – ще прекрасніше, якщо це виконується свідомо допомагаючи своєму ближньому, котрий має потребу в чомусь, що нам більше не послужить.

Цінність дару частини власного тіла має значно більшу важливість, ніж це можливо собі уявити. Насамперед – важливу суспільну та істотну функцію, яка полягає у створенні та зміцненні зв’язків, тому, тема дарування мусить бути поставлена у центрі суспільного обговорення.  Від цього залежить розвиток трансплантації, але, також і зрілість громадської свідомості.

Поряд із терапевтичною цінністю – забезпечити життя і здоров’я, трансплантація органів має також чітку суспільну цінність. Незважаючи на це, культура дарування не може бути нав’язана шляхом правил та законів, оскільки ніщо не може бути введене у право, попередньо не маючи відголосу в людській свідомості. Більше того, допоки ці принципи, ці моральні засади будуть частиною етики, яка визначає людські взаємини у громадському суспільстві, необхідно, щоб перед цими засадами і принципами було визнано їхню велику суспільну цінність, яку вони несуть  у собі.

Джерело: Domenico Di Virgilio, Alla ricerca dell’uomo, Editrice Velar, Gorle 2015.

Переклад з італійської Христини Камінської