19.07.2016

Основний богословський аргумент на користь того, чому людське життя повинне бути передане лише у подружньому єднанні і через нього

Фрагмент книги Уільяма Е. Мея (William E. May) “Catholic Bioethics and the Gift of Human Life”, Huntington, IN 2000, стор. 86

У богослов’ї існує вагомий аргумент на користь тієї правди, що нове людське життя має бути передане лише у подружньому акті і через подружній акт – унікальну дію, властиву подружжю, акт, який уможливлюється лише подружжям – а не через блуд, перелюб, подружнє насильство або нові «репродуктивні технології».

Аргумент полягає в наступному: людське життя має бути «роджене, не утворене». Людське життя є життям людської особи, особи, яка неминуче народжується чоловіком або жінкою, особи, сотвореної на образ і подобу Всесвятого Бога. Нове людське життя від самого початку є особовим, є образом Божим або, іншими словами, «сотвореним словом» Божим. Люди є, як це було від початку, «сотвореними словами», тоді як Несотворений Бог-Слово, Слово Отця, став таким як «сотворені слова», щоб показати нам, наскільки глибоко Бог любить нас, і водночас, щоб дозволити нам бути, як і Він, дітьми Отця і учасниками Божественної спільноти.

Несотворений Бог-Слово, Котрого ми покликані бути братами і сестрами, був «родженим, несотвореним». Ці слова були обрані отцями Нікейського собору 325 р., щоб однозначно висловити переконаність в тому, що вічне і Несотворене Слово Боже є справді, як і Отець, істинним Богом. Бог-Слово, Який став правдивою людиною в Ісусі Христі, залишаючись при цьому істинним Богом, не є меншим, ніж Отець; Він не постає як результат волі свого Отця, не є особою, сотвореною Отцем, і нижчою у гідності, ніж Отець. Слово є єдиним у бутті з Отцем, є Божественною особою в рівній мірі з Ним. Слово, Син Отця, був роджений внутрішнім актом особистої любові.

Точно так же людська особа, як «сотворене слово» Боже, має бути, на зразок Несотвореного Слова, «родженою, не утвореною». Подібно як Несотворене Слово, люди є єдині в природі зі своїми батьками, є особами, як і їхні батьки; вони не є «продуктами» волі «виробників», нижчими в гідності за них. Їхня особова гідність є тією самою, що і їхніх батьків, рівно ж як особова гідність Несотвореного Слова є тією самою, що й особова гідність Отця. Людська гідність є пошанована тоді, коли людське життя є «роджене» в акті подружнього самодарування, в акті подружньої любові. Ця гідність не є натомість пошанована, коли людське життя «утворене» як кінцевий продукт ряду перехідних актів «вироблення», а також коли породжується актами блуду, перелюбу чи подружнього насильства.

Переклад Марії Яреми