29.07.2016

Про гідність і права особи з розумовою неповносправністю

Пропонуємо вашій увазі коротке представлення чи радше переспів звернення Св. Папи Івана Павла ІІ до учасників[1] міжнародного симпозіуму в 2004 році, який стосувався «Прав та гідності особи з розумовою неповносправністю»[2]. Чому через більш ніж 10 років знову актуально пригадати його основні твердження ? Відповідь не змусить себе чекати.

Розпочинаючи екскурс в очевидно делікатну тематику, в пошуках відповідей, як трактувати особу з розумовою неповносправністю, користатимемо з християнського антропологічного підходу – особа з неповносправністю, навіть якщо зранена у своїх здібностях інтелектуальних чи пізнавальних, без сумніву є цілковито людською особою, котрій належать невід’ємні права, як іншим людським створінням. Окрім того, кожній людській особі, незалежно від умов, в яких живе і від здатностей, якими володіє, належиться гідність і цінність від самого початку її існування до моменту природної смерті.

Незаперечним є той факт, що особа з неповносправністю, з усіма своїми обмеженнями і стражданнями, закликає нас з повагою і мудрістю входити у таємницю людини. Більше того, приступаючи з терпеливістю до цих темних і незнаних глибин людської реальності можна щораз краще усвідомити, що гідність і велич людини проявляється власне у найбільш складних і тривожних ситуаціях. Особи з неповносправністю спонукають нас визнати, прийняти і ділитися переконанням, що кожен з них є незрівнянною цінністю, людиною, створеною Богом.

Якість життя в межах малих спільнот чи суспільства загалом оцінюється значним чином через допомогу найбільш потребуючим, з повагою до їхньої людської гідності. У світі прав не може бути опущено голос особи з неповносправністю – вона повинна бути заохочена до участі в суспільному житті, на скільки це можливо; отримувати належну підтримку, щоб змогти реалізувати свої фізичні, психічні та духовні потреби. Тільки тоді, коли будуть визнані права найслабших, суспільство може називатися таким, в якому панує верховенство права та справедливість. Визнаючи гідність і права особи з неповносправністю, ми, безумовно, визнаємо нашу з вами гідність і права, як людських оcіб.

 Христина Камінська

докторант Accademia Alfonsiana, Рим

 

[1]Науковців, богословів, богопосвячених, мирян, волонтерів.

[2]Messaggio di Giovanni Paolo II ai partecipanti al simposio internazionale su “Dignità e diritti della persona сon handicap mentale.