11.07.2017

Штучний інтелект: етичні виклики

“Штучний інтелект: етичні виклики” –  тема конференції, яка нещодавно пройшла у Ватикані. Ініціатором заходу була “Папська Рада з питань культури”, яка зібрала науковців з різних кінців світу для обговорення питань впливу штучного інтелекту на людину. 

Термін “штучний інтелект”, що, здається, поєднує протилежні за змістом поняття, вказує на один із аспектів науково-популярного прогресу. Комп’ютери, які говорять, мають людський вигляд і посміхаються; які зможуть водити вантажівки, готувати їсти, змагатися у марафоні, писати пісні й розповіді і, що найважливіше, вчитися на власному досвіді, чинити те, що іноді навіть для людини здається важким. Але окрім нескінченних можливостей, що з’являються внаслідок подолання біологічних обмежень, поява “розумних” машин веде за собою також і ризики.

За словами кардинала Джанфранко Равазі, Голови “Папської Ради з питань культури”, ризик завжди виникає тоді, коли залишається тільки технологія. Він пригадав слова Папи Франциска, котрий в енцикліці «Laudato si’» зазначив, що справжній учений ніколи не зосереджує увагу тільки на технічному аспекті, а на всьому контексті, в якому живемо.

Кардинал Равазі наголосив, що важливо пам’ятати, що інші форми “розуму” були розроблені первозданним інтелектом, яким є інтелект людської особи, джерелом штучного інтелекту завжди є людина, тому не можна допускати, щоб штучний інтелект діяв вільно, сам по собі. Він також висловив сумнів щодо доречності вживання терміну “гуманоїдний” до комп’ютерів, та термінів “електронна особистість”, або “комп’ютерна особистість”. “Насправді, не йдеться про особистість, бо свідомість залишається великим привілеєм людської особи”.

Кардинал Равазі наголосив також на необхідності налагодити діалог між двома горизонтами: технологією, з її надзвичайними відкриттями й пропозиціями, та гуманістичним світом, – філософією, культурою, теологією і релігією, які завжди ставлять акцент на людській особі.

Паоло Бенанті, викладач нейро- та техноетики в Папському Григоріянського Університеті в Римі, зазначив, що машини, без сумніву, будуть присутні у житті людини, але потрібно докладати зусилля для того, щоб вони не створювали конкуренції людині, а доповнювали її діяльність, допомагали їй покращувати життя у суспільстві. Наприклад, у сфері медицини комп’ютер міг би аналізувати всю історію хвороби і знайти взаємозв’язки та дані, і, таким чином, лікувати хвороби, які тепер є невиліковними. Але з іншого боку, на думку професора, це буде мати також і негативні наслідки, такі як зменшення робочих місць та збільшення розриву між бідними та багатими.

Джерело:http://uk.radiovaticana.va/