18.04.2016

Те, чого гінекологи не говорять про контрацептиви

Сьогодні далеко не всі засоби, які пропонуються для запобігання вагітності, можна назвати контрацептивами, оскільки більшість із них своєю дією перевершують значення цього слова. Термін контрацепція походить від латинського словосполучення contra cepcionem – проти зачаття. Тому під поняттям контрацепції слід розуміти певні дії, що мають за мету перешкодити зачаттю дитини. Натомість фармацевтична індустрія «впихає» в поняття контрацепції засоби набагато ширшої дії, тому в розумінні сучасної людини контрацепція зазвичай асоціюється із будь-якими препаратами, які запобігають вагітності.

Об’єктивності ради потрібно усвідомити собі, що так звані сучасні контрацептиви за принципом дії можна поділити на три категорії:

1) Ті, які запобігають зустрічі статевих клітин – зачаттю дитини (презервативи, тампони, діафрагма, різного роду хімічні засоби, наприклад, гелі, пасти, креми, вагінальні таблетки тощо); властиво, лише ці засоби можемо назвати контрацептивами.

2) Гормональні засоби – це засоби змішаної дії. Вони спрямовані найперше на те, щоб заблокувати розвиток жіночих яйцеклітин і таким чином не допустити зачаття. Але додаткова (не другорядна!) функція таких препаратів – це знищити всі необхідні передумови для того, щоб ембріон зміг прищепитися в лоні жінки. Тому, якщо яйцеклітина таки дозріє, незважаючи на дію цих засобів (а, як показують дослідження, таке стається часто[1]), і відбудеться зачаття, то згадана додаткова дія спричинить аборт на ранній стадії. Жінка про це навіть не здогадається…

3) Засоби, які мають переважно абортивну дію, оскільки головне їхнє завдання – спричиняти аборт на ранній стадії розвитку дитини. До таких належить, наприклад, внутрішньоматкова спіраль. До речі, можна знайти статті чи інтерв’ю, в яких навіть професійні лікарі називають такі засоби контрацептивами – чи то вони не розуміють функції даного засобу, чи може просто бояться відкривати всю жахливу правду про його дію та наслідки.

За своєю природою жіноча репродуктивна система має чотири основні функції:1) забезпечувати дозрівання яйцеклітин, 2) синтезувати й продукувати статеві гормони, 3) творити сприятливі умови для виживання та проходження сперматозоїдів до фаллопієвих труб у період наближення і настання овуляції, 4) забезпечити найкращі умови для зачаття і для того, щоб ембріон міг прищепитися в лоні жінки та щоб вагітність добре проходила.

Кожен менструальний цикл – це складний гармонійний процес чергування різних подій в організмі жінки, який спрямований на те, щоб прийняти нове життя. Об’єднуючим фактором, який творить комунікацію та правильне чергування усіх цих процесів, є концентрація в організмі відповідних статевих гормонів. Саме їх наявність спонукає кожен елемент репродуктивної системи виконувати свою властиву функцію: продукувати слиз, спонукати дозрівання та вихід яйцеклітини, готувати ендометрій (внутрішня слизова оболонка матки), щоб ембріон міг там прищепитися, втриматися і розвиватися тощо.

Різні препарати й засоби, які пропонує фармацевтична індустрія для запобігання вагітності, спрямовані на те, щоб зруйнувати цей гармонійний процес.

Гормональні препарати містять синтетичні жіночі гормони, концентрація яких є вищою за наявність власних жіночих статевих гормонів. Такі засоби помітно змінюють природну гормональну динаміку, впливають на хід різних процесів у жіночому організмі. Основне завдання даних засобів – це блокування яйників, щоб вони не виконували своєї функції, тобто не продукували здорових і здатних до запліднення яйцеклітин. Ось тут є контрацептивний ефект даних препаратів.

Однак, фактичне блокування яйників відбувається у середньому лише в половині циклів, тому нерідко трапляється, що яйцеклітина таки дозріває та виходить із яйника. Тобто, ймовірність завагітніти є досить високою. Але це ще не означає, що якщо в тому часі жінка мала статевий акт, то за кілька тижнів усвідомить, що завагітніла. На перешкоді цьому стане додатковий (ще раз повторюю, не другорядний!) вплив гормональних препаратів на інші частини жіночої репродуктивної системи: зокрема, вони також впливають на слизову оболонку самої матки. У звичайному ритмі перед овуляцією стінки матки перетворюються у середовище, сприятливе для прищеплення ембріона після того, як він спускається сюди по фаллопієвих трубах. Натомість штучні гормони покликані «осушити» ендометрій  та вчинити його ворожим для зачатого життя. Навіть якщо і відбудеться зачаття, то ембріон не має шансів прищепитися і розвиватися в лоні жінки. Він гине на ранній стадії.  Відбувається аборт. Щоправда, як сказано вище, жінка цього не зауважить. Ось це і є ранньоабортивний ефект гормональних препаратів.

Сьогодні людям пропонується ще один «простий і надійний» захист від небажаної вагітності: внутрішньоматкова спіраль. Насправді ж засоби такого типу є небезпечними та агресивними. Основна дія цього предмету – вчинити матку жінки негостинною для ембріона та зберігати її такою постійно. Це радше абортивний засіб, аніж контрацептивний, оскільки основне його завдання – не допустити імплантації ембріона в стінки матки. Він не запобігає просуванню сперматозоїдів до фаллопієвих труб, а отже не перешкоджає зачаттю. Спіралі, в яких діючою речовиною є штучні гормони, дещо ускладнюють проникання сперматозоїдів до фаллопієвих труб, але основна дія як гормональних, так і традиційних мідних спіралей – виробляти ферменти й антитіла, які постійно перешкоджатимуть імплантації ембріона. Деякі спіралі провокують також систематичне скорочення матки, щоб спричинити аборт, якщо імплантація ембріона таки відбулася. Фактично, ці засоби перетворюють лоно жінки на… гробівець…

Щоб побачити перелік можливих ускладнень внаслідок використання згаданих засобів, не потрібно сидіти в бібліотеці чи шукати його в енциклопедії. За свідченням лікарів, а також з описів даних препаратів дізнаємося про наступні ускладнення: різні гострі, хронічні та навіть онкологічні захворювання; проблеми під час менструації, ризик позаматкової вагітності; запальні процеси, пригальмувати які можна інколи тільки оперативним втручанням, та ін. Наслідком тривалого вживання гормональних препаратів і внутрішньо маткових засобів може стати неплідність чи ускладнення, коли жінка нарешті захоче завагітніти. Це очевидно. Адже якщо ці препарати постійно порушують і блокують нормальне функціонування різних компонентів жіночої репродуктивної системи, то результатом може стати те, що ця система ніколи вже не відновить своєї функції. Таким чином дані засоби  перетворюють здорову жінку на неплідну і хвору людину…

Усі засоби для запобігання вагітності в більшій чи меншій мірі впливають на організм жінки. Ми вже згадували, що жіноча репродуктивна система за своєю природою спрямована на те, щоб прийняти життя і сприяти йому. Натомість під впливом гормональних препаратів і спіралей система починає діяти проти життя – на всіх етапах менструального циклу відбуваються зміни не стільки проти зачаття, скільки за видворення зачатого життя з лона матері. Виглядає так, ніби саме це є основною ціллю – вчинити жіночий організм негостинним, а навіть ворожим до життя!

Не важко зрозуміти, що всі ці препарати матимуть неабиякий вплив на життя людини. Найперше важлива зміна відбувається у свідомості людини та у її ставленні до людської статевості. Повіривши у можливість усунути будь-які наслідки статевого акту, людина стає більш розкутою у поступках, вільною у поведінці, вона легко погоджується на те, чого колись боялася або уникала. Мені здається, що кульмінаційною точкою такої динаміки буде те, що сексуальна активність поступово займатиме все вищі щаблі в ієрархії вартостей такої особи. З плином часу людина стає мало чи не узалежненою від цього прагнення, і саме тому буде готова на все нові жертви – навіть страшні жертви – аби відстояти примарне право на «сексуальну свободу». Відтак появляються конкретні дії із відповідними наслідками. Однак, безпосередні короткотривалі результати, а ще більше віддалені й довготривалі наслідки показують, що ціна, яку людина вирішує платити за невпорядковане хаотичне статеве життя, є надзвичайно високою!

Непомітно для себе ми перейшли межу дозволеного. Ми позбавляємо людину її цілісності, віддаляємо людську природу від зовнішнього світу, від решти сотвореної природи. Із розвитком нових технологій людина взяла під увагу навіть своє тіло з надією, що з його матерії створить знаряддя, яке забезпечить краще, комфортніше, приємніше і безпечніше життя. Людина так захопилася можливостями панування над світом, що з часом серйозно задумалася над можливістю моделювати й саму себе, своє власне тіло подібно, як чинить це із навколишнім світом.

Впорядкування статевої сфери полягає не в тому, щоб віднайти найефективніший і найбезпечніший засіб контрацепції, але в обмеженні сексуальної сваволі та в наближенні до правдивої свободи – свободи від інстинктів, від пристрасті й від гріха. Не існує поняття так званого безпечного сексу. Це міф, який лише поглиблює кризу особистості та робить нещасливою значну частину людства. У нас є лише дві опції. Або ми прагнемо пізнати правду про людську статевість, шанувати цю правду та жити так, щоб наші вчинки й рішення відповідали їй (тоді статевість буде нашим другом і джерелом возвишених прагнень у житті), або ми вирішуємо нівелювати цю правду, жити всупереч сутності людської статевості та фактично насилувати й спотворювати цей величний вимір людської особи. У такому разі статевість назавжди залишиться нашим ворогом, і ми прирікаємо себе на постійну боротьбу із нею та на зализування ран, які нестиме ця боротьба.

о. Орест Демко

докторант Папського університету Regina Apostolorum, Рим

[1] На  фоні  приймання  гормональних  контрацептивів  досить  часто  трапляється овуляція. Цей феномен відомий як овуляція прориву (break-through ovulation). Деякі гормональні контрацептиви на загал неспроможні досягнути блокування овуляції. Для того, щоб абсолютно заблокувати овуляцію, препарат повинен містити дуже високу дозу штучних гормонів. Очевидно, це мало б багато побічних шкідливих ефектів на організм жінки. Тому в цих препаратах доза гормонів є нижчою, що збільшує ймовірність того, що таки відбудеться овуляція. Однак, цієї дози гормонів достатньо, щоб порушувати функцію фаллопієвих труб і щоб змінити структуру ендометрію – ця дія спрямована вже на ембріон, а не на овуляцію. (Джерело: Зореслава Городенчук, Похмурі тіні велетня на глиняних ногах, або факти з історії одного cумнівного експерименту. Див.: http://www.family-institute.org.ua/tl_files/nashi%20vydannia/visnyk%203/st6%20v3.pdf).

ДЖЕРЕЛА:

  1. Кришталь Галина, Етика статевості і подружнього життя, Видавництво Українського Католицького Університуту, Львів 2009.
  2. Городенчук Зореслава, Похмурі тіні велетня на глиняних ногах, або факти з історії одного cумнівного експерименту // Інститут Родини і Подружнього життя. «Статевість людини». Вісник № 3. (Див.: http://www.family-institute.org.ua/tl_files/nashi%20vydannia/visnyk%203/st6%20v3.pdf).
  3. Плідність – дар і завдання: Навчальний посібник з методу розпізнавання плідності / Упорядник Кука Олеся, Львів «Колесо» 2007.
  4. Кнотц Ксаверій, Секс, якого не знаєте. Для подружніх пар, які люблять Бога, Львів «Свічадо», 2010.
  5. Cгречча Элио, Тамбоне Виктор, Биоэтика. Учебник, Библейско-богословский Институт Св. Апостола андрея, Москва 2001.
  6. Brambilla Giorgia, «Quello che i ginecologi non dicono», in Brambilla Giorgia (ed.), Sessualità, gender ed educazione, ESI, Napoli, 2015, pp.15-25.
  7. Інтернет-джерела.