23.03.2016

Україна – світовий центр сурогатного материнства?

Минулого тижня у Верховній Раді України відбулося засідання «круглого столу», присвячене темі репродуктивного здоров’я та планування сім’ї. Було обговорено законопроект про допоміжні репродуктивні технології. Попри те, що дані технології стрімко розвиваються в Україні, було сказано про необхідність збільшити кількість «замовників» серед українського населення. Не обійшли увагою і іноземних «медичних туристів», які вважаються «гордістю» вітчизняної медицини і кількість яких повинна невпинно зростати. Для того, щоб це забезпечити, потрібно бодай в якісь рамки вкласти лояльне українське законодавство зокрема щодо сурогатного материнства (щоб уникнути гучних скандалів, які покладуть край будь-якій можливості іноземцям брати участь у програмі сурогатного материнства в Україні, як це сталося в Індії).

ВР України вважає, що демографічну кризу в нашому народі потрібно вирішувати не за допомогою соціальних виплат молодим сім’ям, в яких народжується немовля, а за допомогою репродуктивних технологій, в яких більше дітей (на ембріональному етапі) гине, аніж народжується. ВР України вважає «репродуктивним здоров’ям» непомірну шкоду, завдану жінці через гіперстимуляцію овуляції, необхідну для зачаття в пробірці, та інші серйозні ризики, а також таким «здоров’ям» називається значно вищий рівень хворобливості дітей, зачатих in vitro, аніж тих, які зачаті в природний спосіб. ВР вважає, що Україна повинна стати світовим центром сурогатного материнства, тоді як увесь цивілізований світ засуджує сурогатне материнство як морально недопустиме явище та новітню форму рабства (навіть ті держави, які мають лояльне законодавство у багатьох інших біоетичних питаннях, у цьому питанні зовсім не такі лояльні). ВР вважає «досягненням» вітчизняної медицини те, що іноземні громадяни приїжджають у нашу країну, щоб скористатися програмою сурогатного материнства, оминаючи законодавчі заборони власних держав. Невже це досягнення України – бути центром чогось такого, чого боїться увесь цивілізований світ? Невже це досягнення репродуктивної медицини? Яке безпліддя лікується сурогатним материнством чи зачаттям в пробірці? Проблема безпліддя тут не вирішується, а оминається. І то оминається морально недопустимим способом. Безпліддя лікується за допомогою НаПроТехнологій, але про них в урядових структурах не говориться. Як не говориться і про спрощення програми усиновлення для того, щоб дати надію на потомство безплідним парам. ВР України бачить в репродуктивних технологіях вирішення  проблеми демографічного спаду, але не бачить зв’язок між демографією та абортами. І так далі і тому подібне.

Яку Україну ми хочемо збудувати, оминаючи моральні дилеми і взагалі будь-яке моральне осмислення? Яку Україну ми будуємо, орієнтуючись виключно на економічну вигоду і то вигоду небагатьох?

Verkhavna Rada