28.09.2020

«Безмежна глупота, що не можна її описати людськими словами», – митрополит Андрей про нищення утробного життя

Напередодні Другої світової війни, у лютому 1939 р. праведний митрополит Андрей Шептицький застерігав: «З усіх нерозумних діл таки найнерозумніше – нищення життя». Історичний час та місце, в яких жив великий митрополит, прирік його на нещастя неодноразово бачити сповнення оцього найнерозумнішого діла представниками різних народів, що ворогували між собою, а також представниками різних політичних поглядів всередині одного народу, які вигублювали одне одного. Помер митрополит, так і не дочекавшись завершення кровавої, велетенської у числах людських жертв світової війни.

Однак слова про найнерозумніше з усіх нерозумних діл у лютому 1939 року архиєрей стосував не до солдатів, не до їхнього проводу, не до політичних еліт, а до звичайних українських подружжів. Християнських подружжів. Це був заклик не вбивати власних дітей, не позбавляти їх життя у материному лоні. Для митрополита це найнерозумніше діло настільки нерозумне, що навіть не може бути висловлене людською мовою, що непристосована до передання такої глупоти: «Нищення того предивного Божого творіння, яким є людина, убивання людського життя, серед якого цвітуть ті райські квіти, якими є людські душі, – це не тільки злочин, не тільки вандалізм, але й така безмежна глупота, що не можна її описати людськими словами».

Напередодні війни, яка зведе у труни, а точніше переважно навіть не у труни, а в спільні масові недбалі могили мільйони людей, митрополит Андрей писав про жінок, що роблять себе самих трунами, і про чоловіків, що сприяють цьому. І то роблять без примусу чи заохочення держави, без повістки, а просто з глупоти. «Видавалося б неправдоподібним, видавалося б неможливим, щоб християнське подружжя змовлялося, аби з жінки, покликаної до такого високого і святого для Церкви і народу обов’язку материнства, робити труну, в якій лежать трупи зарізаних батьками дітей», – начебто сам не вірить своїм словам митрополит. Глупота батькам зарізувати дітей, жінкам ставати трунами, лікарям – заробітчанами на вбивстві («[Цей злочин] став для деяких упалих осіб нагодою для професійного заробітку», – пише митрополит), правникам противниками права, людям противниками людей, християнам захисниками гріха («Знаходяться й такі люди, які і теоретично захищають цей гріх, і допомагають його здійснити»). Хіба насправді це не найнерозумніше з усіх нерозумних діл навіть в епоху світових воєн?

Автор – Марія Ярема

Усі цитати праведного митрополита Андрея взяті із Пастирського послання до духовенства та вірних «Про покаяння і про часте Святе Причастя» (Львів, 5 лютого 1939 р.).

Джерело: 150 думок митрополита Андрея Шептицького (упор. Тереза Ференц), Свічадо, Львів 2015, сс. 45-47.