23.03.2016

Чому Церква навчає, що гомосексуалізм є злом?

 

Церква незмінно навчає, що гомосексуалізм як форма статевого життя є однозначним злом. Їй закидають, що такі твердження є проявами нетерпимості, дискримінації, несправедливості, відкинення людської свободи. Але чи це справді так? Наведемо кілька аргументів, на які опирається Церква, відстоюючи свою позицію (див. ККЦ 2357-2359).

  • Гомосексуалізм як явище однозначно засуджений Святим Писанням Старого і Нового Завітів. Усякі спроби прихильників гомосексуалізму оправдати дане явище за допомогою деяких, цілком вирваних з контексту фраз Святого Письма, при чому вільно інтерпретованих, є нічим іншим як викривленням змісту Святого Писання;
  • Бог сотворив людину чоловіком і жінкою (Бут 1,27), вклавши у них риси взаємодоповнюваності. Господь установив дітородження через їхнє тілесне єднання, в якому вони двоє стають одним тілом (пор. Мт 19,5). Гомосексуалізм руйнує даний порядок;
  • Статева система людини, як і будь-яка інша система людського організму, має своє функціональне призначення. У випадку статевої системи таким призначенням з однієї сторони є комунікація любові і єдності між подругами, а з іншої, дітородження. Ці два призначення є нероздільними, адже дітородження є плодом подружньої любові, а подружня любов містить в собі перспективу дітородження. Таким чином використання статевої системи поза цим контекстом є викривленням її суті. Заяви на кшталт «статева система людини призначена виключно для отримання задоволення» такі ж абсурдні як і твердження, що травна система призначена лише для того, щоб людина отримувала задоволення від споживання їжі, а дихальна – для отримання задоволення від вдихання чистого повітря;
  • Схильність до гомосексуалізму, яка нерідко не є виною суб’єкта, а найчастіше наслідком недоброго виховання, напружених суспільних відносин та негативних суспільних тенденцій, не є гріхом сама у собі. Однак завжди гріховними є одностатеві стосунки. Схильність не є неконтрольованою силою і ніяким чином не детермінує людину. Бо інакше кожна людина з певною схильністю мала би поводитися тільки у відповідності до цієї схильності. Наприклад, особа зі схильністю до алкоголізму, переданою генетично[1], мала би стовідсотково бути алкоголіком. Але так не є. Жодна людина не є обумовленою тою чи іншою схильністю в такий спосіб, щоби бути позбавленою свободи вибору.
  • Люди зі схильністю до гомосексуалізму покликані докладати максимальних зусиль, щоби позбутися патологічної схильності. Якщо ж її неможливо позбутися, то їхнім покликанням стає життя у цілковитій стриманості від статевих стосунків. Твердження про те, що такий спосіб життя є неможливим та занадто ригористичним (оскільки часом гомосексуалісти не винні у тому, що мають непереборну схильність до одностатевих стосунків) не витримує критики, адже у такому разі слід проголосити, що неможливою і занадто ригористичною є вимога жити у цілковитій статевій стриманості особам неодруженим.

Таким чином бачимо, що позиція Церкви щодо явища гомосексуалізму не є просто необґрунтованим, а тим більше людиноненависницьким концептом. Церква дбає про спасіння усіх людей. Всі її постанови та рішення спрямовані не на те, щоб людину принизити чи ущемити, але навпаки, щоб вознести її до висот, щоб привести до спадщини блаженних у вічності, щоб показати їй правду про неї саму – образ Божий, покликаний постійно зростати у подобі до Нього. Чи Церква дискримінує тим гомосексуалістів, що прагне їхнього спасіння? Чи є до них несправедливою, якщо хоче їх разом з іншими вести до Царства Небесного? Чи відкидає їхню свободу, якщо правдивою свободою є не вседозволеність, а вибір добра, адже усяке зло поневолює?

Церква навчала і незмінно навчатиме по всі віки, що одностатеві стосунки є завжди моральним злом. Але вона в жодному разі не вчить проявляти насильство до осіб з нетрадиційною орієнтацією, а навпаки, заохочує вірних на чолі з духовенством приймати в ім’я Христове таких осіб, надавати їм духовну підтримку, допомагати їм долати схильність до злого. Таким чином Церква засуджує гріх, але завжди готова прийняти грішника.

[1] Гомосексуалізм як і інші відхилення (алкоголізм, азартні ігри) частково в поведінці мають генетичне тло, яке не детермінує людину.

Марія Ярема